генотеїзм
генотеї́зм
-у, ч.
Форма релігійних вірувань, що визнає існування багатьох богів на чолі з одним верховним Богом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- генотеїзм — ГЕНОТЕЇ́ЗМ, у, ч. Форма релігійних вірувань, що визнає існування багатьох богів на чолі з одним верховним богом. Першим, хто застосував термін “генотеїзм”, був Макс Мюллер (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- генотеїзм — [від грец. εις (ενός) – один, єдиний і θεός – бог] перехідна між політеїзмом і монотеїзмом форма релігійних вірувань, що визнає існування багатьох богів на чолі з одним верховним богом. Словник іншомовних слів Мельничука
- генотеїзм — Форма вірувань, у яких одне з багатьох шанованих божеств займає в культі панівну позицію; посередній тип між монотеїзмом і політеїзмом. Універсальний словник-енциклопедія