генуїнний
(від лат. genuinus – природний, справжній, вроджений)
належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму (напр., генуїнна епілепсія).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- генуїнний — -а, -е. 1》 Природний, справжній, вроджений. 2》 Належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- генуїнний — Вроджений, природжений, природний Словник чужослів Павло Штепа
- генуїнний — ГЕНУЇ́ННИЙ, а, е, вет., мед. Природний, істинний. Деякі хвороби змінюють генуїнний смак їжі та “вводять в оману” органи травлення (з наук.-попул. літ.); // Первинний. Словник української мови у 20 томах