генуїнний
ГЕНУЇ́ННИЙ, а, е, вет., мед.
Природний, істинний.
Деякі хвороби змінюють генуїнний смак їжі та “вводять в оману” органи травлення (з наук.-попул. літ.);
// Первинний.
Генуїнний артроз починається без помітної причини й уражує багато судин одночасно (з наук. літ.);
// Природжений.
Генуїнна епілепсія.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- генуїнний — -а, -е. 1》 Природний, справжній, вроджений. 2》 Належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- генуїнний — Вроджений, природжений, природний Словник чужослів Павло Штепа
- генуїнний — (від лат. genuinus – природний, справжній, вроджений) належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму (напр., генуїнна епілепсія). Словник іншомовних слів Мельничука