генуїнний

генуї́нний

-а, -е.

1》 Природний, справжній, вроджений.

2》 Належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генуїнний — Вроджений, природжений, природний Словник чужослів Павло Штепа
  2. генуїнний — ГЕНУЇ́ННИЙ, а, е, вет., мед. Природний, істинний. Деякі хвороби змінюють генуїнний смак їжі та “вводять в оману” органи травлення (з наук.-попул. літ.); // Первинний. Словник української мови у 20 томах
  3. генуїнний — (від лат. genuinus – природний, справжній, вроджений) належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму (напр., генуїнна епілепсія). Словник іншомовних слів Мельничука