генуїнний
генуї́нний
-а, -е.
1》 Природний, справжній, вроджений.
2》 Належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- генуїнний — Вроджений, природжений, природний Словник чужослів Павло Штепа
- генуїнний — ГЕНУЇ́ННИЙ, а, е, вет., мед. Природний, істинний. Деякі хвороби змінюють генуїнний смак їжі та “вводять в оману” органи травлення (з наук.-попул. літ.); // Первинний. Словник української мови у 20 томах
- генуїнний — (від лат. genuinus – природний, справжній, вроджений) належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму (напр., генуїнна епілепсія). Словник іншомовних слів Мельничука