1. Словник іншомовних слів Мельничука

губернатор

губерна́тор

(від лат. gubernator – правитель)

1. В сучасних буржуазних державах найвища урядова особа в межах більш-менш значної територіальної одиниці. Напр., у США Г. – голова виконавчої влади штату.

2. В дореволюційній Росії найвищий урядовий чиновник у губернії, що призначався царем.

3. Найвищий урядовець у колоніях, що його призначає уряд метрополії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губернатор — губерна́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. губернатор — [губеирнатор] -ра, м. (на) -ров'і /-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. губернатор — -а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – начальник губернії, що призначався царем. 2》 У США, Бразилії, Мексиці, Індії та інших державах – вища службова особа. 3》 У деяких колоніях – вищий урядовець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. губернатор — Правитель Словник чужослів Павло Штепа
  5. губернатор — Високий державний достойник, керівник провінції, якого призначають (у царській Росії) чи обирають (у США) на цю посаду. Універсальний словник-енциклопедія
  6. губернатор — Губерна́тор, -ра; -на́тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. губернатор — ГУБЕРНА́ТОР, а, ч. 1. У дореволюційній Росії — начальник губернії, що призначався царем. З 1708 р. Росія була поділена па вісім губерній; губернатори, що управляли ними, підлягали безпосередньо царю (Іст. Словник української мови в 11 томах