губернатор
ГУБЕРНА́ТОР, а, ч.
1. У дореволюційній Росії — начальник губернії, що призначався царем.
З 1708 р. Росія була поділена па вісім губерній; губернатори, що управляли ними, підлягали безпосередньо царю (Іст. УРСР, 1, 1953, 331);
Селяни прийшли скаржитись на свого пана, а губернатор наказав їх висікти (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 24).
2. У США, Бразілії, Мексіці, Індії та інших державах — вища службова особа.
Будучи раніше губернатором штату Нью-Йорк, Клівленд виступав проти хабарництва, казнокрадства та інших службових зловживань (Нова іст., 1957, 89).
3. У деяких колоніях — вищий урядовець.
Колоніями управляють англійські губернатори (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 80).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- губернатор — губерна́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- губернатор — [губеирнатор] -ра, м. (на) -ров'і /-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- губернатор — -а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – начальник губернії, що призначався царем. 2》 У США, Бразилії, Мексиці, Індії та інших державах – вища службова особа. 3》 У деяких колоніях – вищий урядовець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- губернатор — Правитель Словник чужослів Павло Штепа
- губернатор — губерна́тор (від лат. gubernator – правитель) 1. В сучасних буржуазних державах найвища урядова особа в межах більш-менш значної територіальної одиниці. Напр., у США Г. – голова виконавчої влади штату. Словник іншомовних слів Мельничука
- губернатор — Високий державний достойник, керівник провінції, якого призначають (у царській Росії) чи обирають (у США) на цю посаду. Універсальний словник-енциклопедія
- губернатор — Губерна́тор, -ра; -на́тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)