датив

дати́в

[лат. (casus) dativus]

давальний відмінок.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. датив — -а, ч. Давальний відмінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. датив — (грам.) давальний відмінок Словник чужослів Павло Штепа
  3. датив — ДАТИ́В, а, ч., лінгв. Давальний відмінок. Синтаксичні одиниці із суб'єктом, позначеним дативом, корелюють з односкладними безособовими структурами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах