датив
дати́в
[лат. (casus) dativus]
давальний відмінок.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- датив — -а, ч. Давальний відмінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- датив — (грам.) давальний відмінок Словник чужослів Павло Штепа
- датив — ДАТИ́В, а, ч., лінгв. Давальний відмінок. Синтаксичні одиниці із суб'єктом, позначеним дативом, корелюють з односкладними безособовими структурами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах