датив
дати́в
-а, ч.
Давальний відмінок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- датив — (грам.) давальний відмінок Словник чужослів Павло Штепа
- датив — ДАТИ́В, а, ч., лінгв. Давальний відмінок. Синтаксичні одиниці із суб'єктом, позначеним дативом, корелюють з односкладними безособовими структурами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- датив — дати́в [лат. (casus) dativus] давальний відмінок. Словник іншомовних слів Мельничука