датив

дати́в

-а, ч.

Давальний відмінок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. датив — (грам.) давальний відмінок Словник чужослів Павло Штепа
  2. датив — ДАТИ́В, а, ч., лінгв. Давальний відмінок. Синтаксичні одиниці із суб'єктом, позначеним дативом, корелюють з односкладними безособовими структурами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. датив — дати́в [лат. (casus) dativus] давальний відмінок. Словник іншомовних слів Мельничука