девіз

деві́з

(франц. devise – число)

1. Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій.

2. Слово чи вислів як псевдонім автора проекту або твору, що його висувають на закритий конкурс.

3. Короткий напис на гербі, ордені.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. девіз — девіз – девіза Девіз – вислів, формулювання. Зміст девізу. Розшифрування девізу. Девіза – вексель, чек для оплати його за кордоном. Одержання девізи. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. девіз — деві́з іменник чоловічого роду вислів Орфографічний словник української мови
  3. девіз — ДЕВІЗ – ДЕВІЗА Девіз, -у. Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій; короткий вислів або слово; напис на гербі, щиті тощо. Девіза. Вексель, чек тощо, виражений в іноземній валюті для оплати його за кордоном. Літературне слововживання
  4. девіз — [деив’із] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў (вислів) Орфоепічний словник української мови
  5. девіз — -у, ч. 1》 Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій. || Правило, заповідь. 2》 Вислів або слово, що є псевдонімом автора якоїсь роботи, проекту або твору, що розглядається на закритому конкурсі. 3》 Символічний напис на гербі, щиті і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. девіз — ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. Словник синонімів української мови
  7. девіз — ДЕВІ́З, ч. 1. род. у. Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій. — З людьми і для людей — се був девіз його життя (Фр., IV, 1950, 195); Будівники комунізму повинні жити і працювати по-комуністичному!... Словник української мови в 11 томах