девіз

ДЕВІ́З, ч.

1. род. у. Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій.

— З людьми і для людей — се був девіз його життя (Фр., IV, 1950, 195);

Будівники комунізму повинні жити і працювати по-комуністичному! — цей славний девіз став уже бойовим закликом для мільйонів радянських людей (Рад. Укр., 10.IV 1959, 1);

*У порівн. Своєю творчістю Тичина утверджує ідеї Комуністичної партії; крилатий вираз — «Партія веде», немов гордий девіз, увінчує його поетичне слово (Укр. літ., 10, 1957, 10);

// Правило, заповідь.

Шевченко, куди б його не закинула доля, — завжди був вірний своєму девізу: не каятися, не гнутися перед царями (Тич., III, 1957, 126).

2. род. а. Короткий вислів або слово, що є псевдонімом автора якоїсь роботи, проекту або твору, що розглядається на закритому конкурсі.

Учасники представляють свої твори під девізом (Мист., 1, 1959, 46);

Вступні письмові екзаменаційні роботи вперше проводилися під девізом (Літ. газ., 1. IX 1959, 2).

3. род. а. Короткий символічний напис на гербі, щиті і т. ін.

Те військо не мало ясних корогов, .. На простих селянських щитах не було Девізів гучних красномовних (Л. Укр., І, 1951, 354).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. девіз — девіз – девіза Девіз – вислів, формулювання. Зміст девізу. Розшифрування девізу. Девіза – вексель, чек для оплати його за кордоном. Одержання девізи. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. девіз — деві́з іменник чоловічого роду вислів Орфографічний словник української мови
  3. девіз — ДЕВІЗ – ДЕВІЗА Девіз, -у. Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій; короткий вислів або слово; напис на гербі, щиті тощо. Девіза. Вексель, чек тощо, виражений в іноземній валюті для оплати його за кордоном. Літературне слововживання
  4. девіз — [деив’із] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў (вислів) Орфоепічний словник української мови
  5. девіз — -у, ч. 1》 Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій. || Правило, заповідь. 2》 Вислів або слово, що є псевдонімом автора якоїсь роботи, проекту або твору, що розглядається на закритому конкурсі. 3》 Символічний напис на гербі, щиті і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. девіз — деві́з (франц. devise – число) 1. Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій. 2. Слово чи вислів як псевдонім автора проекту або твору, що його висувають на закритий конкурс. 3. Короткий напис на гербі, ордені. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. девіз — ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. Словник синонімів української мови