девіз
ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. (загальноприйняте, перев. суворо дотримуване); ПРИ́НЦИП, ДЕВІ́З (основне, особливо важливе для однієї людини або групи, організації). Таке моє давнє правило: не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреїв); Частенько буває так, що своїх власних гадок і засад хлопець-підліток не встиг іще виробити (А. Кримський); Допоможеш чимось кращим виявити себе навіть такому, що ніяких етичних норм не визнавав (О. Гончар); Ніби й пора вставати, бо лекції за шкільними приписами починаються о восьмій (Д. Бедзик); Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Журахович); На весь гуртожиток, можливо, Було матраців тих із п'ять, На них блаженно та щасливо Начальство мало право спать, Бородані із старших курсів. Це заведенція така (С. Воскрекасенко); Коли трохи оклигав (Сивоок) з дороги, зазнайомився з усіма монастирськими регулами, то йому стало так страшно, немов ось завтра-позавтра мав умерти (П. Загребельний); Глянула я на старців, та аж тоді згадала, що я ніякої милостини не подала старцям, як слід по закону (І. Нечуй-Левицький); Віра злякано говорила про Поліщука, бо той не визнавав батька її, Вірину тітку та ігнорував багато заповідей, обов'язкових у селі-меморіалі (В. Коротич); Це був командувач, створений революцією, і він стояв на височині вимог військового мистецтва (Ю. Яновський); (Мартіан:) Дозволь покликати моїх дітей, сам розпитай їх про науку віри, я їх учив, як наш канон велить (Леся Українка); (Василь:) Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих і бідних, на можних та безможних (Панас Мирний); Навіть Горобець заявив про свою незгоду з принципами старого активу (І. Микитенко); Шевченко, куди б його не закинула доля.., — завжди він був вірний своєму девізу: не каятися, не гнути шиї перед царями (П. Тичина).
Значення в інших словниках
- девіз — девіз – девіза Девіз – вислів, формулювання. Зміст девізу. Розшифрування девізу. Девіза – вексель, чек для оплати його за кордоном. Одержання девізи. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- девіз — деві́з іменник чоловічого роду вислів Орфографічний словник української мови
- девіз — ДЕВІЗ – ДЕВІЗА Девіз, -у. Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій; короткий вислів або слово; напис на гербі, щиті тощо. Девіза. Вексель, чек тощо, виражений в іноземній валюті для оплати його за кордоном. Літературне слововживання
- девіз — [деив’із] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў (вислів) Орфоепічний словник української мови
- девіз — -у, ч. 1》 Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій. || Правило, заповідь. 2》 Вислів або слово, що є псевдонімом автора якоїсь роботи, проекту або твору, що розглядається на закритому конкурсі. 3》 Символічний напис на гербі, щиті і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- девіз — деві́з (франц. devise – число) 1. Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій. 2. Слово чи вислів як псевдонім автора проекту або твору, що його висувають на закритий конкурс. 3. Короткий напис на гербі, ордені. Словник іншомовних слів Мельничука
- девіз — ДЕВІ́З, ч. 1. род. у. Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій. — З людьми і для людей — се був девіз його життя (Фр., IV, 1950, 195); Будівники комунізму повинні жити і працювати по-комуністичному!... Словник української мови в 11 томах