дегенеративний

дегенерати́вний

(лат. degenerativus)

вироджений; той, що вироджується, має ознаки дегенерації.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дегенеративний — дегенерати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дегенеративний — -а, -е. 1》 Який має ознаки дегенерації, виродження. || Стос. до дегенерації. 2》 розм. Такий, як у дегенерата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дегенеративний — ДЕГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який має ознаки дегенерації, виродження; // Стос. до дегенерації. В зв’язку з тим, що клептоманія вважалась явищем дегенеративним, при її вивченні пропонували відшукувати інші ознаки виродження як психічні, так і фізичні... Словник української мови в 11 томах