дегенеративний

дегенерати́вний

-а, -е.

1》 Який має ознаки дегенерації, виродження.

|| Стос. до дегенерації.

2》 розм. Такий, як у дегенерата.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дегенеративний — дегенерати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дегенеративний — дегенерати́вний (лат. degenerativus) вироджений; той, що вироджується, має ознаки дегенерації. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дегенеративний — ДЕГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який має ознаки дегенерації, виродження; // Стос. до дегенерації. В зв’язку з тим, що клептоманія вважалась явищем дегенеративним, при її вивченні пропонували відшукувати інші ознаки виродження як психічні, так і фізичні... Словник української мови в 11 томах