декапітація

декапіта́ція

[від де... і лат. caput (capitis) – голова]

1. Відтинання голови, страта.

2. Відтинання голови у тварин під час фізіологічних і біохімічних дослідів.

3. Видалення точки росту стебла у рослин.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декапітація — декапіта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. декапітація — -ї, ж. 1》 Відтинання голови, страта. 2》 Відтинання голови у тварин під час фізіологічних і біохімічних дослідів. 3》 Видалення точки росту стебла у рослин. 4》 Акушерська плодоруйнівна операція, що полягає у відділенні головки плода від його тулуба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декапітація — Головостин Словник чужослів Павло Штепа
  4. декапітація — ДЕКАПІТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Дія за знач. декапітува́ти 1. Декапітація може статися внаслідок вбивства, забою тварин, нещасного випадку або самогубства (з наук.-попул. літ.); // Страта через відтинання голови. Словник української мови у 20 томах