декапітація

декапіта́ція

-ї, ж.

1》 Відтинання голови, страта.

2》 Відтинання голови у тварин під час фізіологічних і біохімічних дослідів.

3》 Видалення точки росту стебла у рослин.

4》 Акушерська плодоруйнівна операція, що полягає у відділенні головки плода від його тулуба.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декапітація — декапіта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. декапітація — Головостин Словник чужослів Павло Штепа
  3. декапітація — ДЕКАПІТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Дія за знач. декапітува́ти 1. Декапітація може статися внаслідок вбивства, забою тварин, нещасного випадку або самогубства (з наук.-попул. літ.); // Страта через відтинання голови. Словник української мови у 20 томах
  4. декапітація — декапіта́ція [від де... і лат. caput (capitis) – голова] 1. Відтинання голови, страта. 2. Відтинання голови у тварин під час фізіологічних і біохімічних дослідів. 3. Видалення точки росту стебла у рослин. Словник іншомовних слів Мельничука