декапітація
декапіта́ція
-ї, ж.
1》 Відтинання голови, страта.
2》 Відтинання голови у тварин під час фізіологічних і біохімічних дослідів.
3》 Видалення точки росту стебла у рослин.
4》 Акушерська плодоруйнівна операція, що полягає у відділенні головки плода від його тулуба.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декапітація — декапіта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- декапітація — Головостин Словник чужослів Павло Штепа
- декапітація — ДЕКАПІТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Дія за знач. декапітува́ти 1. Декапітація може статися внаслідок вбивства, забою тварин, нещасного випадку або самогубства (з наук.-попул. літ.); // Страта через відтинання голови. Словник української мови у 20 томах
- декапітація — декапіта́ція [від де... і лат. caput (capitis) – голова] 1. Відтинання голови, страта. 2. Відтинання голови у тварин під час фізіологічних і біохімічних дослідів. 3. Видалення точки росту стебла у рослин. Словник іншомовних слів Мельничука