деривація

дерива́ція

(лат. derivatio, від derivo – відводжу, утворюю)

1. Підведення води з водойми до гідроелектростанцій та інших об’єктів, а також відведення її з них (каналами, тунелями тощо).

2. Словотворення.

3. Відхилення кулі від лінії прицілювання, спричинюване обертовим рухом кулі і дією на неї опору повітря й сили тяжіння.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деривація — дерива́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. деривація — -ї, ж., спец. 1》 Відведення води від головного русла річки вбік каналом. Деривація сечі — створення умов для відтоку сечі. 2》 Відхилення артилерійських снарядів і куль нарізної зброї в польоті. 3》 Творення похідних слів від слова-основи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деривація — Відхил, (мови) словотвір Словник чужослів Павло Штепа
  4. деривація — ДЕРИВА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Відведення води від головного русла річки в бік по каналу. 2. Відхилення артилерійських снарядів і куль нарізної зброї в польоті. 3. Творення похідних слів від слова-основи. Словник української мови в 11 томах