деривація
дерива́ція
(лат. derivatio, від derivo – відводжу, утворюю)
1. Підведення води з водойми до гідроелектростанцій та інших об’єктів, а також відведення її з них (каналами, тунелями тощо).
2. Словотворення.
3. Відхилення кулі від лінії прицілювання, спричинюване обертовим рухом кулі і дією на неї опору повітря й сили тяжіння.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деривація — дерива́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- деривація — -ї, ж., спец. 1》 Відведення води від головного русла річки вбік каналом. Деривація сечі — створення умов для відтоку сечі. 2》 Відхилення артилерійських снарядів і куль нарізної зброї в польоті. 3》 Творення похідних слів від слова-основи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- деривація — Відхил, (мови) словотвір Словник чужослів Павло Штепа
- деривація — ДЕРИВА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Відведення води від головного русла річки в бік по каналу. 2. Відхилення артилерійських снарядів і куль нарізної зброї в польоті. 3. Творення похідних слів від слова-основи. Словник української мови в 11 томах