деривація
дерива́ція
-ї, ж., спец.
1》 Відведення води від головного русла річки вбік каналом.
Деривація сечі — створення умов для відтоку сечі.
2》 Відхилення артилерійських снарядів і куль нарізної зброї в польоті.
3》 Творення похідних слів від слова-основи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деривація — дерива́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- деривація — Відхил, (мови) словотвір Словник чужослів Павло Штепа
- деривація — дерива́ція (лат. derivatio, від derivo – відводжу, утворюю) 1. Підведення води з водойми до гідроелектростанцій та інших об’єктів, а також відведення її з них (каналами, тунелями тощо). 2. Словотворення. Словник іншомовних слів Мельничука
- деривація — ДЕРИВА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Відведення води від головного русла річки в бік по каналу. 2. Відхилення артилерійських снарядів і куль нарізної зброї в польоті. 3. Творення похідних слів від слова-основи. Словник української мови в 11 томах