дикаїн

[від ди... і (ко)каїн]

лікарський препарат, застосовують місцево в хірургічній, очній та оториноларингологічній практиці як знеболювальний засіб.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикаїн — -у, ч. Лікарський препарат, що його застосовують місцево в хірургічній, очній та оториноларингологчній практиці як знеболювальний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дикаїн — ДИКАЇ́Н, у, ч., фарм. Лікувальний препарат, що має сильну місцеву знеболювальну дію. Дикаїн застосовують у порошках і розчинах для поверхового знеболювання в офтальмологічній та отоларингологічній практиці (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах