дикаїн
[від ди... і (ко)каїн]
лікарський препарат, застосовують місцево в хірургічній, очній та оториноларингологічній практиці як знеболювальний засіб.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дикаїн — -у, ч. Лікарський препарат, що його застосовують місцево в хірургічній, очній та оториноларингологчній практиці як знеболювальний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дикаїн — ДИКАЇ́Н, у, ч., фарм. Лікувальний препарат, що має сильну місцеву знеболювальну дію. Дикаїн застосовують у порошках і розчинах для поверхового знеболювання в офтальмологічній та отоларингологічній практиці (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах