1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дикаїн

дикаї́н

-у, ч.

Лікарський препарат, що його застосовують місцево в хірургічній, очній та оториноларингологчній практиці як знеболювальний засіб.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикаїн — ДИКАЇ́Н, у, ч., фарм. Лікувальний препарат, що має сильну місцеву знеболювальну дію. Дикаїн застосовують у порошках і розчинах для поверхового знеболювання в офтальмологічній та отоларингологічній практиці (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. дикаїн — [від ди... і (ко)каїн] лікарський препарат, застосовують місцево в хірургічній, очній та оториноларингологічній практиці як знеболювальний засіб. Словник іншомовних слів Мельничука