динаміка

дина́міка

(грец. δυναμικός – сильний, від δύναμις – сила)

1. Розділ механіки, в якому вивчають рух тіл від діяння прикладених до них сил.

2. Хід розвитку, зміна якогось явища. Протилежне – статика.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динаміка — дина́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. динаміка — ДИНАМІКА – ДИНАМІЧНІСТЬ Динаміка. 1. Розділ механіки, який вивчає закони руху тіл залежно від сил, що діють на них: класична динаміка, динаміка твердого тіла, закони динаміки, лекції з динаміки. Літературне слововживання
  3. динаміка — Динамика — dynamics ***Dynamik – 1) Розділ механіки, який вивчає рух матеріальних тіл під дією прикладених до них сил. Залежно від властивостей об’єкта, рух якого вивчають, динаміку поділяють на динаміку матеріальної точки... Гірничий енциклопедичний словник
  4. динаміка — -и, ж. 1》 Розділ механіки, в якому рух тіл розглядається у зв'язку з прикладеними до них силами. Динаміка споруд. 2》 чого. Стан руху, розвиток, зміна чого-небудь. 3》 муз. Сила звучання. || Розділ з теорії музики, у якому вивчаються відтінки сили звуку як засіб музичної виразності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. динаміка — Рух, розгін Словник чужослів Павло Штепа
  6. динаміка — (від гр. dynamikos — силовий) — одна з сторін організації музики, тісно пов’язана з силою звучання музики, дією різних акустичних компонентів. Основні позначення Д.: f (forte — форте) — голосно. Словник-довідник музичних термінів
  7. динаміка — I сукупність проблем, пов'язаних із силою звуків у музичному творі. II наука про рух і рівновагу тіл; розділ механіки. Універсальний словник-енциклопедія
  8. динаміка — РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, РУ́ХАННЯ, ДИНА́МІКА, ХІД (у певному напрямі); ПЛАВ, ПЛИН (великої кількості, маси). Словник синонімів української мови
  9. динаміка — Дина́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. динаміка — ДИНА́МІКА, и, ж. 1. Розділ механіки, в якому рух тіл розглядається у зв’язку з прикладеними до них силами. ∆ Дина́міка механі́змів і маши́н — розділ теорії механізмів і машин, у якому рух механізму і машини вивчають, ураховуючи сили... Словник української мови в 11 томах
  11. динаміка — рос. динамика (від грец. dynamis — сила) — хід розвитку, зміна якогось явища. Eкономічна енциклопедія
  12. динаміка — динаміка (динамічність) (грец. — сила) Естетична характеристика сприйняття форми у творів мистецтва. Художнє переживання створеного уявою митця простору-часу є основним змістом образотворчого мистецтва. Архітектура і монументальне мистецтво