динаміка

динаміка (динамічність) (грец. — сила)

Естетична характеристика сприйняття форми у творів мистецтва. Художнє переживання створеного уявою митця простору-часу є основним змістом образотворчого мистецтва. Д. досягається різними засобами на кожному етапі розвитку культури, наприклад, в печерах кам'яного віку крапками і тире показувалось дихання тварин, а парними крапками — сліди руху, на крито-мікенських розписах вирішувалось прийомами "летучого галопу" і "широкого кроку", у творах майстрів ренесансу здійснювалось зображенням волосся і тканин що розвіваються на вітру, діагональною композицією тощо. В орнаменті Д. виражається формами зиґзаґа, блискавки, меандру, хвилі. В містобудівному мистецтві Д. досягається асиметричним розташуванням споруд, в архітектурі — концентрацією пластичних елементів або навмисно масивних форм на одному боці, протиставленням розмірів, засобами ритму, кольору тощо (порівн. статичність).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динаміка — -и, ж. 1》 Розділ механіки, в якому рух тіл розглядається у зв'язку з прикладеними до них силами. Динаміка споруд. 2》 чого. Стан руху, розвиток, зміна чого-небудь. 3》 муз. Сила звучання. || Розділ з теорії музики, у якому вивчаються відтінки сили звуку як засіб музичної виразності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. динаміка — Дина́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. динаміка — РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, РУ́ХАННЯ, ДИНА́МІКА, ХІД (у певному напрямі); ПЛАВ, ПЛИН (великої кількості, маси). Словник синонімів української мови
  4. динаміка — ДИНАМІКА – ДИНАМІЧНІСТЬ Динаміка. 1. Розділ механіки, який вивчає закони руху тіл залежно від сил, що діють на них: класична динаміка, динаміка твердого тіла, закони динаміки, лекції з динаміки. Літературне слововживання
  5. динаміка — ДИНА́МІКА, и, ж. 1. Розділ механіки, в якому рух тіл розглядається у зв’язку з прикладеними до них силами. ∆ Дина́міка механі́змів і маши́н — розділ теорії механізмів і машин, у якому рух механізму і машини вивчають, ураховуючи сили... Словник української мови в 11 томах
  6. динаміка — (від гр. dynamikos — силовий) — одна з сторін організації музики, тісно пов’язана з силою звучання музики, дією різних акустичних компонентів. Основні позначення Д.: f (forte — форте) — голосно. Словник-довідник музичних термінів
  7. динаміка — дина́міка (грец. δυναμικός – сильний, від δύναμις – сила) 1. Розділ механіки, в якому вивчають рух тіл від діяння прикладених до них сил. 2. Хід розвитку, зміна якогось явища. Протилежне – статика. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. динаміка — I сукупність проблем, пов'язаних із силою звуків у музичному творі. II наука про рух і рівновагу тіл; розділ механіки. Універсальний словник-енциклопедія
  9. динаміка — дина́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  10. динаміка — Рух, розгін Словник чужослів Павло Штепа
  11. динаміка — рос. динамика (від грец. dynamis — сила) — хід розвитку, зміна якогось явища. Eкономічна енциклопедія
  12. динаміка — Динамика — dynamics ***Dynamik – 1) Розділ механіки, який вивчає рух матеріальних тіл під дією прикладених до них сил. Залежно від властивостей об’єкта, рух якого вивчають, динаміку поділяють на динаміку матеріальної точки... Гірничий енциклопедичний словник