динаміка
ДИНА́МІКА, и, ж.
1. Розділ механіки, в якому рух тіл розглядається у зв’язку з прикладеними до них силами.
∆ Дина́міка механі́змів і маши́н — розділ теорії механізмів і машин, у якому рух механізму і машини вивчають, ураховуючи сили, що зумовлюють цей рух.
При дослідах динаміки машин звичайно вважають, що сили опору їх є цілком визначеними функціями часу (Допов. АН, 1, 1961, 6);
Дина́міка спору́д — розділ будівельної механіки, у якому розробляються методи розрахунку споруд та їхніх елементів на міцність, стійкість і коливання при зовнішніх динамічних діяннях.
2. чого. Стан руху, хід розвитку, зміни чого-небудь.
Динаміка процесу прокатки нерозривно зв’язана з його кінематикою (витіканням металу) (Розв. науки в УРСР.., 1957, 435);
Відтворюючи динаміку життя, письменник подає образи героїв у русі, розкриває їх еволюцію (Укр. літ., 9, 1957, 231);
// перен. Рух, дія.
Румунські танці мають своєрідну особливість, так звану динаміку на одному місці (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 112);
Пластична форма групи [«Робітник і колгоспниця»] сповнена динаміки, поривання, сили, романтичної піднесеності (Мист., 5, 1962, 25).
3. муз. Сила звучання;
// Розділ з теорії музики, у якому вивчаються відтінки сили звуку як засіб музичної виразності.
Значення в інших словниках
- динаміка — дина́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- динаміка — ДИНАМІКА – ДИНАМІЧНІСТЬ Динаміка. 1. Розділ механіки, який вивчає закони руху тіл залежно від сил, що діють на них: класична динаміка, динаміка твердого тіла, закони динаміки, лекції з динаміки. Літературне слововживання
- динаміка — Динамика — dynamics ***Dynamik – 1) Розділ механіки, який вивчає рух матеріальних тіл під дією прикладених до них сил. Залежно від властивостей об’єкта, рух якого вивчають, динаміку поділяють на динаміку матеріальної точки... Гірничий енциклопедичний словник
- динаміка — -и, ж. 1》 Розділ механіки, в якому рух тіл розглядається у зв'язку з прикладеними до них силами. Динаміка споруд. 2》 чого. Стан руху, розвиток, зміна чого-небудь. 3》 муз. Сила звучання. || Розділ з теорії музики, у якому вивчаються відтінки сили звуку як засіб музичної виразності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- динаміка — Рух, розгін Словник чужослів Павло Штепа
- динаміка — (від гр. dynamikos — силовий) — одна з сторін організації музики, тісно пов’язана з силою звучання музики, дією різних акустичних компонентів. Основні позначення Д.: f (forte — форте) — голосно. Словник-довідник музичних термінів
- динаміка — дина́міка (грец. δυναμικός – сильний, від δύναμις – сила) 1. Розділ механіки, в якому вивчають рух тіл від діяння прикладених до них сил. 2. Хід розвитку, зміна якогось явища. Протилежне – статика. Словник іншомовних слів Мельничука
- динаміка — I сукупність проблем, пов'язаних із силою звуків у музичному творі. II наука про рух і рівновагу тіл; розділ механіки. Універсальний словник-енциклопедія
- динаміка — РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, РУ́ХАННЯ, ДИНА́МІКА, ХІД (у певному напрямі); ПЛАВ, ПЛИН (великої кількості, маси). Словник синонімів української мови
- динаміка — Дина́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- динаміка — рос. динамика (від грец. dynamis — сила) — хід розвитку, зміна якогось явища. Eкономічна енциклопедія
- динаміка — динаміка (динамічність) (грец. — сила) Естетична характеристика сприйняття форми у творів мистецтва. Художнє переживання створеного уявою митця простору-часу є основним змістом образотворчого мистецтва. Архітектура і монументальне мистецтво