1. Словник іншомовних слів Мельничука

дипломатичний

дипломати́чний

той, що стосується дипломатії, властивий дипломатові;

¤ д. акт – письмовий текст, який вручається або надсилається органами зовнішніх зносин однієї держави органам зовнішніх зносин іншої держави;

¤ д. імунітет – сукупність прав і привілеїв, якими користуються іноземні дипломатичні представники в тій державі, де вони акредитовані;

¤ д. корпус – сукупність закордонних дипломатичних представництв, акредитованих у даній країні;

¤ д. кур’єρ – співробітник відомства закордонних справ, якому доручається перевезення дипломатичної пошти;

¤ д. ранг – особливі звання, присвоювані співробітникам дипломатичних представництв і відомств закордонних справ;

¤ д. агент – особа, уповноважена для зносин і переговорів з іноземним урядом.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дипломатичний — дипломати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дипломатичний — ДИПЛОМАТИЧНИЙ – ДИПЛОМАТСЬКИЙ Дипломатичний. Який стосується дипломатії; переносно – властивий дипломатові: дипломатичний корпус, дипломатичний кур’єр, дипломатичний прийом, дипломатичні переговори, дипломатична гра. Дипломатський. Літературне слововживання
  3. дипломатичний — [диепломатичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. дипломатичний — -а, -е. 1》 Стос. до дипломатії (у 1 знач.). Дипломатична пошта — один з видів зв'язку дипломатичного чи консульського представництва з центральними органами зовнішніх зв'язків держав... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дипломатичний — ДИПЛОМАТИ́ЧНИЙ (який діє вміло і тонко; властивий поведінці такої людини); ПОЛІТИ́ЧНИЙ заст., розм. (про людину); УХИ́ЛЬНИЙ (непрямий — про відповідь). Він не був дипломатичним ані наймалішою, потрібною в житті, мірою (О. Словник синонімів української мови
  6. дипломатичний — Дипломати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дипломатичний — ДИПЛОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до дипломатії (у 1 знач.). Росія ще з другої половини XVI ст. стала зав’язувати торговельні і дипломатичні зносини з Азією (Видатні вітч. географи.., 1954, 9); Хмельницький умілими дипломатичними переговорами 1649-1650 рр. Словник української мови в 11 томах