дисертант

дисерта́нт

[від лат. dissertans (dissertantis) – той, хто розглядає, досліджує]

особа, яка готує або прилюдно захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисертант — -а, ч. Той, хто готує дисертацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дисертант — дисерта́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. дисертант — ДИСЕРТА́НТ, а, ч. Той, хто готує дисертацію. На Україні безперервно зростають молоді наукові кадри.. У післявоєнні роки, за неповним підрахунком, одержали вчений ступінь 324 дисертанти (Рад. літ-во, 5, 1957, 35). Словник української мови в 11 томах