дисертант

дисерта́нт

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисертант — -а, ч. Той, хто готує дисертацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дисертант — дисерта́нт [від лат. dissertans (dissertantis) – той, хто розглядає, досліджує] особа, яка готує або прилюдно захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дисертант — ДИСЕРТА́НТ, а, ч. Той, хто готує дисертацію. На Україні безперервно зростають молоді наукові кадри.. У післявоєнні роки, за неповним підрахунком, одержали вчений ступінь 324 дисертанти (Рад. літ-во, 5, 1957, 35). Словник української мови в 11 томах