1. Словник української мови в 11 томах

дисертант

ДИСЕРТА́НТ, а, ч. Той, хто готує дисертацію.

На Україні безперервно зростають молоді наукові кадри.. У післявоєнні роки, за неповним підрахунком, одержали вчений ступінь 324 дисертанти (Рад. літ-во, 5, 1957, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисертант — дисерта́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дисертант — -а, ч. Той, хто готує дисертацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дисертант — дисерта́нт [від лат. dissertans (dissertantis) – той, хто розглядає, досліджує] особа, яка готує або прилюдно захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня. Словник іншомовних слів Мельничука