диспепсія
диспепсі́я
(від дис... і грец. πέψις – травлення)
порушення перетравлювання їжі в кишечнику людини без виявлених органічних уражень його. Д. пов’язана з посиленням процесів бродіння й гниття в кишечнику.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диспепсія — диспепсі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- диспепсія — -ї, ж. Розлад травлення в кишечнику, що супроводиться посиленими процесами бродіння і гниття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- диспепсія — (мед.) нестравність Словник чужослів Павло Штепа
- диспепсія — ДИСПЕПСІ́Я, ї, ж. Розлад травлення в кишечнику, що супроводиться посиленими процесами бродіння і гниття. Фізіологічної диспепсії новонароджених не треба лякатися (Хвор. дит. віку, 1955, 55); Причиною токсичної диспепсії телят є А-гіповітаміноз (Соц. твар., 1, 1956, 52). Словник української мови в 11 томах