1. Великий тлумачний словник сучасної мови

диспепсія

диспепсі́я

-ї, ж.

Розлад травлення в кишечнику, що супроводиться посиленими процесами бродіння і гниття.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диспепсія — диспепсі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. диспепсія — (мед.) нестравність Словник чужослів Павло Штепа
  3. диспепсія — диспепсі́я (від дис... і грец. πέψις – травлення) порушення перетравлювання їжі в кишечнику людини без виявлених органічних уражень його. Д. пов’язана з посиленням процесів бродіння й гниття в кишечнику. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. диспепсія — ДИСПЕПСІ́Я, ї, ж. Розлад травлення в кишечнику, що супроводиться посиленими процесами бродіння і гниття. Фізіологічної диспепсії новонароджених не треба лякатися (Хвор. дит. віку, 1955, 55); Причиною токсичної диспепсії телят є А-гіповітаміноз (Соц. твар., 1, 1956, 52). Словник української мови в 11 томах