1. Словник іншомовних слів Мельничука

дифракція

дифра́кція

(від лат. diffractus – розломлений)

огинання хвилями (світловими, звуковими) зустрічних перешкод. Д. спостерігають також під час руху мікрочастинок (електронів, протонів, нейтронів, атомів, молекул).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дифракція — дифра́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дифракція — -ї, ж., фіз. Огинання хвилями (звуковими, світловими і т. ін.) зустрічних перешкод. Дифракція світла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дифракція — Промінезалом Словник чужослів Павло Штепа
  4. дифракція — ДИФРА́КЦІЯ, ї, ж., фіз. Огинання хвилями (звуковими, світловими і т. ін.) зустрічних перешкод. Проходячи крізь вузькі щілини і обходячи малі предмети, світло огинає їх. Словник української мови в 11 томах