домініон
домініо́н
(англ. dominion, від лат. dominium – володіння, влада)
самоврядна частина колишньої Британської імперії. Термін «домініон» вийшов з ужитку в зв’язку з розпадом Британської імперії.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домініон — домініо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- домініон — -у, ч., іст. Самоврядна держава, що входила до складу Співдружності, очолюваної Великою Британією; раніше – колонія Великої Британії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- домініон — Найменування незалежних держав, цілковито самостійних у зовнішній та внутрішній політиці, які входять до складу Брит. Співдружності Націй і визнають главою держави брит. монарха. Універсальний словник-енциклопедія
- домініон — ДОМІНІО́Н, у, ч. Самоврядна держава, що входить до складу Співдружності, очолюваної Великобританією; в минулому — колонія Великобританії. Домініони мають свої парламенти, уряди, армії; вони самостійно ведуть зовнішні зносини з іншими країнами (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 80). Словник української мови в 11 томах