1. Великий тлумачний словник сучасної мови

домініон

домініо́н

-у, ч., іст.

Самоврядна держава, що входила до складу Співдружності, очолюваної Великою Британією; раніше – колонія Великої Британії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домініон — домініо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. домініон — домініо́н (англ. dominion, від лат. dominium – володіння, влада) самоврядна частина колишньої Британської імперії. Термін «домініон» вийшов з ужитку в зв’язку з розпадом Британської імперії. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. домініон — Найменування незалежних держав, цілковито самостійних у зовнішній та внутрішній політиці, які входять до складу Брит. Співдружності Націй і визнають главою держави брит. монарха. Універсальний словник-енциклопедія
  4. домініон — ДОМІНІО́Н, у, ч. Самоврядна держава, що входить до складу Співдружності, очолюваної Великобританією; в минулому — колонія Великобританії. Домініони мають свої парламенти, уряди, армії; вони самостійно ведуть зовнішні зносини з іншими країнами (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 80). Словник української мови в 11 томах