евфемізм
евфемі́зм
(від грец. ευφημισμός – пом’якшений вираз)
заміна слів з грубим або непристойним змістом чи забарвленням на слова й вирази, які виражають цей зміст у пом’якшеній формі або завуальовано (напр., «говорити неправду» замість «брехати»).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- евфемізм — евфемі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- евфемізм — [еиyфеим’ізм] -му, м. (y) -м'і, мн. -мие, -м'іy Орфоепічний словник української мови
- евфемізм — -у, ч. Слово чи вираз, яким замінюють у мові грубе, непристойне, з неприємним емоціональним забарвленням слово. || Заміна грубих, непристойних, неприємних і т. ін. слів іншими словами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- евфемізм — (мови) злагідня Словник чужослів Павло Штепа
- евфемізм — • евфемізм (грец. εύφημισμός — пом'якшений вираз) - слово чи вираз, яким замінюють інші, заборонені або небажані з реліг., марновірних, етичних, естетичних, цензурних і т. п. міркувань (напр. Українська літературна енциклопедія
- евфемізм — Евфемі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- евфемізм — ЕВФЕМІ́ЗМ, у, ч. Слово чи вираз, яким замінюють у мові грубе, непристойне, з неприємним емоціональним забарвленням слово; // Заміна грубих, непристойних, неприємних і т. ін. слів іншими словами. Користуємось синонімами.. у випадках так званого евфемізму.. Словник української мови в 11 томах