евфемізм

(мови) злагідня

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. евфемізм — [еиyфеим’ізм] -му, м. (y) -м'і, мн. -мие, -м'іy Орфоепічний словник української мови
  2. евфемізм — евфемі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. евфемізм — • евфемізм (грец. εύφημισμός — пом'якшений вираз) - слово чи вираз, яким замінюють інші, заборонені або небажані з реліг., марновірних, етичних, естетичних, цензурних і т. п. міркувань (напр. Українська літературна енциклопедія
  4. евфемізм — евфемі́зм (від грец. ευφημισμός – пом’якшений вираз) заміна слів з грубим або непристойним змістом чи забарвленням на слова й вирази, які виражають цей зміст у пом’якшеній формі або завуальовано (напр., «говорити неправду» замість «брехати»). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. евфемізм — -у, ч. Слово чи вираз, яким замінюють у мові грубе, непристойне, з неприємним емоціональним забарвленням слово. || Заміна грубих, непристойних, неприємних і т. ін. слів іншими словами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. евфемізм — ЕВФЕМІ́ЗМ, у, ч. Слово чи вираз, яким замінюють у мові грубе, непристойне, з неприємним емоціональним забарвленням слово; // Заміна грубих, непристойних, неприємних і т. ін. слів іншими словами. Користуємось синонімами.. у випадках так званого евфемізму.. Словник української мови в 11 томах
  7. евфемізм — Евфемі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)