електор

еле́ктор

(франц. electeur, від лат. eligo – обираю)

виборець у Франції в період буржуазної революції кінця 18 ст.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. електор — Еле́ктор: — виборець [25] Еле́ктори: — виборці [43] Словник з творів Івана Франка
  2. електор — -а, ч. Виборець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. електор — Виборець Словник чужослів Павло Штепа
  4. електор — ЕЛЕ́КТОР, а, ч. 1. іст. У Німеччині з ХIII ст. до 1806 р. – князь, який мав повноваження обирати короля (імператора); курфюрст. Всім було видно, скільки лиха пішло з того, що електор ганноверський сидів на троні Англії, а князь чеський... Словник української мови у 20 томах
  5. електор — Виборець Словник застарілих та маловживаних слів
  6. електор — 1. у Німеччині з ХIII ст. — титул кн., який мав повноваження обирати короля (імператора); 2. у США — безпосередній виборець президента; загал виборців голосує за електорів, а ті обирають президента. Універсальний словник-енциклопедія