1. Словник іншомовних слів Мельничука

емпіріокритицизм

емпіріокритици́зм

(від грец. εμπειρία – досвід і критицизм)

реакційний суб’єктивно-ідеалістичний напрям у буржуазній філософії кінця 19 – початку 20 ст., який заперечує об’єктивне існування матеріального світу і розглядає його як явище свідомості, як комплекс відчуттів. Основи Е. розробляли в своїх працях австрійський фізик і філософ Е. Мах і швейцарський філософ Р. Авенаріус. Інша назва – махізм.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емпіріокритицизм — емпіріокритици́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. емпіріокритицизм — -у, ч. Суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософії кінця 19 ст., який заперечував об'єктивне існування матеріального світу і розглядав його як явище свідомості й поєднання відчуттів; махізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емпіріокритицизм — Позитивістський напрямок у філософії на межі XIX / XX ст., який вимагав усунення з людського пізнання суб'єктивних, метафізичних та апріорних факторів як ненаукових і таких, що не піддаються перевірці (Р. Авенаріус, Е. Мах). Універсальний словник-енциклопедія
  4. емпіріокритицизм — ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ — другий етап розвитку позитивізму, заснований на поч. XX ст. фізиком Махом та філософом Авенаріусом. Відроджує суб'єктивний ідеалізм Берклі. Декларує прагнення подолати протистояння матеріалізму та ідеалізму. В центрі вчення... Філософський енциклопедичний словник
  5. емпіріокритицизм — Емпіріокритици́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. емпіріокритицизм — ЕМПІРІОКРИТИЦИ́ЗМ, у, ч. Реакційний суб’єктивно-ідеалістичний напрям у буржуазній філософії кінця XIX ст., який заперечує об’єктивне існування матеріального світу і розглядає його як явище свідомості і поєднання відчуттів; махізм. Словник української мови в 11 томах