емпіріокритицизм
емпіріокритици́зм
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емпіріокритицизм — -у, ч. Суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософії кінця 19 ст., який заперечував об'єктивне існування матеріального світу і розглядав його як явище свідомості й поєднання відчуттів; махізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- емпіріокритицизм — емпіріокритици́зм (від грец. εμπειρία – досвід і критицизм) реакційний суб’єктивно-ідеалістичний напрям у буржуазній філософії кінця 19 – початку 20 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- емпіріокритицизм — Позитивістський напрямок у філософії на межі XIX / XX ст., який вимагав усунення з людського пізнання суб'єктивних, метафізичних та апріорних факторів як ненаукових і таких, що не піддаються перевірці (Р. Авенаріус, Е. Мах). Універсальний словник-енциклопедія
- емпіріокритицизм — ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ — другий етап розвитку позитивізму, заснований на поч. XX ст. фізиком Махом та філософом Авенаріусом. Відроджує суб'єктивний ідеалізм Берклі. Декларує прагнення подолати протистояння матеріалізму та ідеалізму. В центрі вчення... Філософський енциклопедичний словник
- емпіріокритицизм — Емпіріокритици́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- емпіріокритицизм — ЕМПІРІОКРИТИЦИ́ЗМ, у, ч. Реакційний суб’єктивно-ідеалістичний напрям у буржуазній філософії кінця XIX ст., який заперечує об’єктивне існування матеріального світу і розглядає його як явище свідомості і поєднання відчуттів; махізм. Словник української мови в 11 томах