енклітика
енклі́тика
(грец. εγκλιτική, від έγκλίνω – відхиляю)
ненаголошене слово, що стоїть після наголошеного, утворюючи з ним одне фонетичне ціле. Найчастіше частки, допоміжні дієслова.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- енклітика — енклі́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- енклітика — -и, ж., лінгв. Позбавлене власного наголосу слово, що стоїть після наголошеного та утворює разом із ним фонетичне ціле, об'єднане спільним наголосом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- енклітика — Енклі́тика, -ки, -ці; -тики, -тик Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- енклітика — ЕНКЛІ́ТИКА, и, ж,, лінгв. Позбавлене власного наголосу слово, що стоїть після наголошеного і утворює разом з ним фонетичне ціле, об’єднане спільним наголосом. Словник української мови в 11 томах