еозин

еози́н

(від грец. ηως – ранкова зоря)

органічна сполука, синтетичний барвник, порошок червоного кольору. Застосовують у виробництві чорнила, лаків, для забарвлення біологічних препаратів тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еозин — еози́н іменник чоловічого роду органічна сполука Орфографічний словник української мови
  2. еозин — -у, ч. Органічна сполука, синтетичний барвник, порошок червоного кольору. Застосовують у виробництві чорнила, лаків, для забарвлення біологічних препаратів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еозин — ЕОЗИ́Н, у, ч., хім. Органічний барвник, який одержують синтетично і застосовують для забарвлення біологічних препаратів у різні відтінки червоного кольору та у виробництві лаків, чорнила. Еозин застосовують як гістологічний барвник (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах