еозин
еози́н
-у, ч.
Органічна сполука, синтетичний барвник, порошок червоного кольору. Застосовують у виробництві чорнила, лаків, для забарвлення біологічних препаратів тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еозин — еози́н іменник чоловічого роду органічна сполука Орфографічний словник української мови
- еозин — ЕОЗИ́Н, у, ч., хім. Органічний барвник, який одержують синтетично і застосовують для забарвлення біологічних препаратів у різні відтінки червоного кольору та у виробництві лаків, чорнила. Еозин застосовують як гістологічний барвник (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- еозин — еози́н (від грец. ηως – ранкова зоря) органічна сполука, синтетичний барвник, порошок червоного кольору. Застосовують у виробництві чорнила, лаків, для забарвлення біологічних препаратів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука