еталон
етало́н
(франц. etalon, від etaler – виставляти, показувати)
1. Зразкова міра або зразковий вимірювальний прилад.
2. Переносно – зразок, мірило.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еталон — етало́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- еталон — -а, ч. 1》 Точний зразок установленої одиниці виміру. || Великої точності вимірний прилад, признач. для перевірки інших приладів. Державний еталон — первинний або спеціальний еталон, затверджений офіційно як державний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еталон — Зразок, взірець, див. стандарт Словник чужослів Павло Штепа
- еталон — КРИТЕ́РІЙ (підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось), МІРИ́ЛО, ЕТАЛО́Н книжн. (зразок для порівнювання чогось). Ні фантастичність... Словник синонімів української мови
- еталон — ЕТАЛО́Н, а, ч. 1. Точний зразок установленої одиниці виміру. У 1799 р. було виготовлено перший еталон.. метра (Фізика, І, 1957, 12); // Великої точності вимірний прилад, признач. для перевірки інших приладів. Словник української мови в 11 томах