1. Великий тлумачний словник сучасної мови

еталон

етало́н

-а, ч.

1》 Точний зразок установленої одиниці виміру.

|| Великої точності вимірний прилад, признач. для перевірки інших приладів.

Державний еталон — первинний або спеціальний еталон, затверджений офіційно як державний.

Міжнародний еталон — еталон, який за міжнародною угодою призначений для погодження розмірів одиниць.

2》 перен., книжн. Мірило, зразок для порівнювання з чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еталон — етало́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. еталон — Зразок, взірець, див. стандарт Словник чужослів Павло Штепа
  3. еталон — етало́н (франц. etalon, від etaler – виставляти, показувати) 1. Зразкова міра або зразковий вимірювальний прилад. 2. Переносно – зразок, мірило. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. еталон — КРИТЕ́РІЙ (підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось), МІРИ́ЛО, ЕТАЛО́Н книжн. (зразок для порівнювання чогось). Ні фантастичність... Словник синонімів української мови
  5. еталон — ЕТАЛО́Н, а, ч. 1. Точний зразок установленої одиниці виміру. У 1799 р. було виготовлено перший еталон.. метра (Фізика, І, 1957, 12); // Великої точності вимірний прилад, признач. для перевірки інших приладів. Словник української мови в 11 томах