еталон
ЕТАЛО́Н, а, ч.
1. Точний зразок установленої одиниці виміру.
У 1799 р. було виготовлено перший еталон.. метра (Фізика, І, 1957, 12);
// Великої точності вимірний прилад, признач. для перевірки інших приладів.
У Харківському державному інституті мір і вимірювальних приладів створено новий молекулярний еталон часу — годинник, який відзначається точністю і стабільністю ходу (Наука.., 2, 1959, 23).
2. перен., книжн. Мірило, зразок для порівнювання з чим-небудь.
Вся принадність образів [Ю.] Яновського полягає в тому, що вони не абстрактні еталони радянської людини.., а живі колоритні постаті (Рад. літ-во, 5, 1958, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еталон — етало́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- еталон — -а, ч. 1》 Точний зразок установленої одиниці виміру. || Великої точності вимірний прилад, признач. для перевірки інших приладів. Державний еталон — первинний або спеціальний еталон, затверджений офіційно як державний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еталон — Зразок, взірець, див. стандарт Словник чужослів Павло Штепа
- еталон — етало́н (франц. etalon, від etaler – виставляти, показувати) 1. Зразкова міра або зразковий вимірювальний прилад. 2. Переносно – зразок, мірило. Словник іншомовних слів Мельничука
- еталон — КРИТЕ́РІЙ (підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось), МІРИ́ЛО, ЕТАЛО́Н книжн. (зразок для порівнювання чогось). Ні фантастичність... Словник синонімів української мови