желатин
желати́н
(франц. gelatine, від лат. gelatus – замерзлий, застиглий)
суміш білкових речовин тваринного походження. Застосовують у харчовій промисловості, медицині тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- желатин — желати́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- желатин — -у, ч. Білкова речовина тваринного походження, що в розчиненому вигляді переходить у драглистий стан; використовується в техніці, кулінарії тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- желатин — Продукт (основний складник — глютелін), який одержують шляхом виварювання у воді костей, хрящів, риб'ячої луски, що містять колаген; використовується у виробництві фотоматеріалів, харчовій, прядильній, фармацевтичній промисловості. Універсальний словник-енциклопедія
- желатин — ЖЕЛАТИ́Н, у, ч. Білкова речовина тваринного походження, що в розчиненому вигляді переходить у драглистий стан; використовується в техніці, кулінарії і т. ін. Желатин видобувають з колагену кісток, шкіри і сухожилля великої рогатої худоби (Знання.. Словник української мови в 11 томах