1. Орфографічний словник української мови

желатин

желати́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. желатин — -у, ч. Білкова речовина тваринного походження, що в розчиненому вигляді переходить у драглистий стан; використовується в техніці, кулінарії тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. желатин — желати́н (франц. gelatine, від лат. gelatus – замерзлий, застиглий) суміш білкових речовин тваринного походження. Застосовують у харчовій промисловості, медицині тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. желатин — Продукт (основний складник — глютелін), який одержують шляхом виварювання у воді костей, хрящів, риб'ячої луски, що містять колаген; використовується у виробництві фотоматеріалів, харчовій, прядильній, фармацевтичній промисловості. Універсальний словник-енциклопедія
  4. желатин — ЖЕЛАТИ́Н, у, ч. Білкова речовина тваринного походження, що в розчиненому вигляді переходить у драглистий стан; використовується в техніці, кулінарії і т. ін. Желатин видобувають з колагену кісток, шкіри і сухожилля великої рогатої худоби (Знання.. Словник української мови в 11 томах