1. Словник іншомовних слів Мельничука

каравела

караве́ла

(італ. caravella, icn. carabela)

за середньовіччя три- або чотирищоглове морське вітрильне судно з складною системою вітрил.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каравела — караве́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каравела — -и, ж. Старовинний вітрильний корабель із трьома або чотирма щоглами, на якому іспанці й португальці здійснювали морські подорожі. || поет. Взагалі про корабель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каравела — Невел., мілкозанурений, повороткий вітрильник XIII-XVI ст., 2- або 3-щогловий з лат. вітрильним оснащенням; 2 кораблі Х. Колумба: Нінья і Пінта були к. Універсальний словник-енциклопедія
  4. каравела — ВІТРИ́ЛЬНИК (судно з вітрилами), ПА́РУСНИК, БРИГ, БРИГАНТИ́НА, КАРАВЕ́ЛА, ФРЕГА́Т, ШХУ́НА, Я́ХТА. Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (О. Донченко); Матроси з парусників стали піхотою на Севастопольських бастіонах (В. Словник синонімів української мови
  5. каравела — КАРАВЕ́ЛА, и, ж. Старовинний вітрильний корабель із трьома або чотирма щоглами, на якому іспанці й португальці робили морські подорожі. Мене.. Словник української мови в 11 томах