1. Великий тлумачний словник сучасної мови

каравела

караве́ла

-и, ж.

Старовинний вітрильний корабель із трьома або чотирма щоглами, на якому іспанці й португальці здійснювали морські подорожі.

|| поет. Взагалі про корабель.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каравела — караве́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каравела — караве́ла (італ. caravella, icn. carabela) за середньовіччя три- або чотирищоглове морське вітрильне судно з складною системою вітрил. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. каравела — Невел., мілкозанурений, повороткий вітрильник XIII-XVI ст., 2- або 3-щогловий з лат. вітрильним оснащенням; 2 кораблі Х. Колумба: Нінья і Пінта були к. Універсальний словник-енциклопедія
  4. каравела — ВІТРИ́ЛЬНИК (судно з вітрилами), ПА́РУСНИК, БРИГ, БРИГАНТИ́НА, КАРАВЕ́ЛА, ФРЕГА́Т, ШХУ́НА, Я́ХТА. Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (О. Донченко); Матроси з парусників стали піхотою на Севастопольських бастіонах (В. Словник синонімів української мови
  5. каравела — КАРАВЕ́ЛА, и, ж. Старовинний вітрильний корабель із трьома або чотирма щоглами, на якому іспанці й португальці робили морські подорожі. Мене.. Словник української мови в 11 томах