каравела
КАРАВЕ́ЛА, и, ж. Старовинний вітрильний корабель із трьома або чотирма щоглами, на якому іспанці й португальці робили морські подорожі.
Мене.. обіймає таке почуття, яке, мабуть, обіймало в давнину мореплавців, коли вони вирушали на своїх каравелах в невідомий їм океан (Гончар, Маша.., 1959, 26);
// поет. Взагалі про корабель.
Каравели стоять у порту (Рибак, На світанку, 1940, 70).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каравела — караве́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каравела — -и, ж. Старовинний вітрильний корабель із трьома або чотирма щоглами, на якому іспанці й португальці здійснювали морські подорожі. || поет. Взагалі про корабель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каравела — караве́ла (італ. caravella, icn. carabela) за середньовіччя три- або чотирищоглове морське вітрильне судно з складною системою вітрил. Словник іншомовних слів Мельничука
- каравела — Невел., мілкозанурений, повороткий вітрильник XIII-XVI ст., 2- або 3-щогловий з лат. вітрильним оснащенням; 2 кораблі Х. Колумба: Нінья і Пінта були к. Універсальний словник-енциклопедія
- каравела — ВІТРИ́ЛЬНИК (судно з вітрилами), ПА́РУСНИК, БРИГ, БРИГАНТИ́НА, КАРАВЕ́ЛА, ФРЕГА́Т, ШХУ́НА, Я́ХТА. Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (О. Донченко); Матроси з парусників стали піхотою на Севастопольських бастіонах (В. Словник синонімів української мови