карбонати
карбона́ти
[від лат. carbo (carbonis) – вугілля]
солі вугільної кислоти (напр., сода, поташ); дуже поширені мінерали – кальцит і доломіт. Застосовують К. у будівництві, хімічній промисловості, в оптиці тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карбонати — Карбонаты — сarbonates — Karbonate — солі й ефіри вугільної кислоти (напр., сода, поташ). Розрізняють нормальні (середні) солі з аніоном СО32- (напр., К2СО3) та кислі (гідрокарбонати) з аніоном НСО3-(напр. КНСО3). Гірничий енциклопедичний словник
- карбонати — Солі та ефіри вугільної кислоти; солі — кристалічні речовини, при нагріванні розкладаються з виділенням двоокису вуглецю; поширені в природі, напр. Універсальний словник-енциклопедія