1. Універсальний словник-енциклопедія

карбонати

Солі та ефіри вугільної кислоти; солі — кристалічні речовини, при нагріванні розкладаються з виділенням двоокису вуглецю; поширені в природі, напр., к. кальцію, СаСО3 — застосовують у будівництві (вапняк, мармур); широко застосовуються в промисловості, головним чином к. натрію та к. калію; ефіри — рідини з приємним запахом, застосовують у процесах органічного синтезу; поліефіри вугільної кислоти, тобто полікарбонати — пластмаси.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбонати — Карбонаты — сarbonates — Karbonate — солі й ефіри вугільної кислоти (напр., сода, поташ). Розрізняють нормальні (середні) солі з аніоном СО32- (напр., К2СО3) та кислі (гідрокарбонати) з аніоном НСО3-(напр. КНСО3). Гірничий енциклопедичний словник
  2. карбонати — карбона́ти [від лат. carbo (carbonis) – вугілля] солі вугільної кислоти (напр., сода, поташ); дуже поширені мінерали – кальцит і доломіт. Застосовують К. у будівництві, хімічній промисловості, в оптиці тощо. Словник іншомовних слів Мельничука