карборунд

карбору́нд

[від карбо... і (ко)рунд]

сполука кремнію з вуглецем; кристалічна речовина, за твердістю поступається лише алмазові, застосовують як абразиви, для виготовлення вогнетривких плит, нагрівальних стрижнів для електропечей тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карборунд — карбору́нд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. карборунд — -у, ч., спец. Надтвердий матеріал, який добувають із піску та коксу в електропечах і використовують для шліфування сталевих виробів, каміння й для виготовлення вогнетривких матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карборунд — див. карбід кремнію Універсальний словник-енциклопедія
  4. карборунд — КАРБОРУ́НД, у, ч., спец. Дуже тверда кристалічна речовина, сполука вуглецю з кремнієм, що використовується для шліфування сталевих виробів, каміння й для виготовлення вогнетривких матеріалів. Словник української мови в 11 томах