карборунд
карбору́нд
[від карбо... і (ко)рунд]
сполука кремнію з вуглецем; кристалічна речовина, за твердістю поступається лише алмазові, застосовують як абразиви, для виготовлення вогнетривких плит, нагрівальних стрижнів для електропечей тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карборунд — карбору́нд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- карборунд — -у, ч., спец. Надтвердий матеріал, який добувають із піску та коксу в електропечах і використовують для шліфування сталевих виробів, каміння й для виготовлення вогнетривких матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карборунд — див. карбід кремнію Універсальний словник-енциклопедія
- карборунд — КАРБОРУ́НД, у, ч., спец. Дуже тверда кристалічна речовина, сполука вуглецю з кремнієм, що використовується для шліфування сталевих виробів, каміння й для виготовлення вогнетривких матеріалів. Словник української мови в 11 томах